Вогнебіозахист деревини та антипірени

Вогнезахист дерев’яних конструкцій будівель спершу здійснювали примітивними способами ― білили вапном або мастили глиною. Пізніше ліквідовували загоряння за допомогою пінокислотних вогнегасників, де як піноутворювач застосовували екстракт кореня солодки.
До антипіренів відносять лише просочувальні засоби, але не вогнезахисні покриття (лаки, фарби, глини, спучувальні композиції). Антипірени застосовують здебільшого для оброблення деревини як матеріалу будівельних конструкцій (дахи будівель і матеріали їх покриття). У гірничій промисловості їх використовують у вигляді розчинів, якими насичують горючі елементи кріплення гірничих виробок та надшахтних будов. Окрім вогнезахисту матеріалів органічного походження антипірени можуть виконувати також функцію антисептиків. Створенню антипіренів з відповідними комплексними властивостями дослідники в галузі пожежної безпеки надають особливого значення.
Технологія застосування
Обробляння будівельної деревини антипіренами (масова частка активних речовин у водному розчині становить близько 20 %) здійснюють у два способи: глибоко просочують у кілька циклів (на глибину від 5 мм) у спеціальних ваннах із використанням вакууму або здійснюють поверхневе просочування (на глибину до 5 мм) ― також у ваннах або вже на місці ― поверх зібраних конструкцій за допомогою валиків, щіток, пензлів тощо. Окрім деревини, вогнезахисту потребують також полімери, паперові вироби, тканини з волокна тощо. Уведення антипіренів до їхнього складу відбувається здебільшого на етапах виготовлення.
Різновиди
Антипірени можуть бути інертними (не реагувати з полімером) і хімічно активними (вступати з ним у хімічну реакцію). Найчастіше у складі антипіренів використовують фосфати, сульфати й карбонати Натрію та амонію як найбільш безпечні речовини. Сполуки Флуору (фтору), Брому (брому), Бору (бору) мають обмежене застосування (у процесі експлуатації вогнезахищеного у такий спосіб матеріалу ці компоненти створюють небезпеку для здоров’я людей). У таких випадках застосовують додаткові (фарбові, клейові) покриви захищуваної поверхні.